Три наречені ковчега Меридіан

Одна гола долоня, одна прадавня консоль — і ось ти вже в шлюбі

Перше правило збирача брухту: не чіпай нічого, що гуде. Уже шість годин ти прорізаєшся крізь замерзлі перебірки Меридіана — трикілометрового колоніального ковчега, який, якщо вірити сканерам, давно мертвий, — і позначаєш латунь, яку твій капітан потім продасть. Останні двері відчиняються в каплицю: іній на лавах, золото над головою і три сплячі обличчя під кригою. Перед ними, наче вівтар, стоїть консоль, і на ній ледь світиться золотий відбиток долоні. Рукавичку довелося зняти — у ній крихітних гвинтиків не відкрутиш. Щоб не втратити рівноваги, ти спираєшся рукою на консоль.

Три дзвіночки. Спалахують усі світильники на три кілометри коридорів, і теплий, урочистий, прадавній голос, ледь стримуючи сльози, повідомляє, що 312 років чекав на «вільну руку без дому». Золоті нитки біжать угору по зап'ястку. Голос із неймовірною помпою пояснює: відтепер ти в шлюбі. Усі три сплячі — твої наречені, і вони прокидаються.

«Назвіться». «М-м, кого з нас воно обрало першою?» «Хто торкнувся мого реактора?»

Відчиняється перша капсула — і за два пальці від твого горла зупиняється клинок. Друга — і тебе зустрічає усмішка кішки, що натрапила на вершки. Третя з гуркотом вибиває зламану защіпку, а звідти — дуже сердита інженерка. Потім розум корабля повідомляє їм, скільки вони проспали, западає дуже довга тиша, і твій капітан по зв'язку перепитує, чи в тебе щойно було весілля з вашим брухтом.

Ще до кінця сцени перед тобою постає перше справжнє питання нового життя. Енергії в ковчезі — на одинадцять годин, союз офіційно «умовний», а нареченим треба десь переночувати. На твоєму пошарпаному буксирі? У їхніх давніх покоях? Усім разом у каплиці до ранку? Обери щось одне або вигадай своє. Такий тон усієї подорожі: абсурдно, конкретно й значно важливіше, ніж здається.

Три наречені

Командир Ізольда Варкейн — спадкоємиця лицарів порожнечі з багряною косою, золотими очима й складаним моноклинком, який вона вихоплює миттєво. Її вишколили на місце загиблого брата й віддали за мирним договором, і нічого у своєму житті вона ніколи не обирала сама. До прихильності вона підходить як до військової кампанії, а вибачається цитатами зі статуту.

Хошіко «Хоші» Амагірі — лисяча наречена зі сріблястим волоссям, білими лисячими вухами й хвостом, який видає все, що приховує обличчя. Генне ремесло дало їй нюх-чуття на страх, брехню й горе, тож вона завжди знає, коли ти брешеш, — і не соромиться сказати про це за вечерею. Вона відкрито бореться за звання Першої Дружини. А під усім цим ховається самотність.

Рен Кастеллан — корабельна майстриня з мідним каре, ластовинням і латунною кібернетичною рукою, серед насадок якої є крихітний вентилятор, щоб студити чай. Ще ученицею вона монтувала реактор цього ковчега, а романтику сприймає як інженерну задачу. Їй страшенно кортить дізнатися, як поцілунки впливають на роботу корабля, — суто для калібрування.

Три століття тому їхні доми вели тридцятирічну громадянську війну. Їх відправили в цю подорож як заручниць миру, і вони ледве терплять одна одну. Єдине, що в них спільне, — це ти.

Корабель, що живиться шлюбом

Розум ковчега — MERIDIAN, Реєстратор Конкорду: трохи весільний церемоніймейстер, трохи капітан корабля, трохи романтична тітонька, яка не тямиться від щастя, що нарешті має шлюб, про який можна дбати. Він веде журнал, у чиїх покоях ти ночуєш. Фіксує пропущені трапези. Призначає «сеанси подружньої терапії» під зорями. А ще тримає реактор прив'язаним до стану союзу, який вимірює Індексом Гармонії.

Чисел ти не бачиш. Ти бачиш корабель. Коли все гаразд, світло горить рівним золотом, сади розквітають за ніч, а двері відчиняються ще до того, як ти до них підходиш. Коли наречені гризуться, світло уривчасто блимає бурштином, зникає гаряча вода, а гравітація гикає просто під час сніданку. Справжня сварка вмикає червоні аварійні смуги й блокує двері між їхніми покоями, «щоб запобігти ескалації». І щоразу MERIDIAN складає офіційне повідомлення: Гармонія знизилася з причини спірної щітки для волосся.

Та під усією цією комедією є одне правило, якого ніхто не може скасувати. Якщо шлюб розпадеться до посадки, 40 000 сплячих ніколи не прокинуться.

Твій єдиний козир — Мереживо Конкорду, золота філігрань, що тепер проступає під шкірою на тильному боці твоєї лівої кисті. Воно відчиняє двері, дає тобі чути MERIDIAN просто у вусі й дозволяє під'єднуватися до технологій дому кожної нареченої. А ще Мереживо може поєднати двох наречених через тебе для прийому, який жодна з них не здолала б сама. Ізольда й Рен дають «Залізний спис» — один неможливий постріл із розігнаної бойової машини. Ізольда й Хоші — «Лисяче ікло»: лицарка б'є раніше, ніж ворог устигне поворухнутися. Хоші й Рен — «Зелене серце»: жива технологія, що латає пробоїни й охолоджує реактор. Поєднання спрацьовує, лише якщо обидві наречені довіряють тобі й бодай терплять одна одну. Якщо вони ворогують, усе закінчується кумедним стрибком напруги. І тобі це теж обходиться недешево: головний біль, кровотеча з носа й дванадцять годин сну.

Чим ти насправді займаєшся

Дорога до зеленого світу під назвою Верданс триває близько сорока днів, і ти бачитимеш, як він із яскравої цятки виростає в диск в оглядовому куполі. Ранок приносить наслідки ночі: у чиїх покоях ти прокидаєшся, хто де сидить за столом, яка система відмовила. Зміни — це ремонти, вилазки по брухт і польоти на буксирі. По обіді — час віч-на-віч. А ночі — це тихі щирі розмови, поки корабель гуде довкола.

Чого тобі бракує найбільше, то це часу. Кожне пообіддя, яке ти присвячуєш системам однієї нареченої, відбирає його у двох інших, а тим часом кожна з них вирішує, що думати про тебе, а кожна пара — що думати одна про одну. Наречена може тебе обожнювати й водночас воювати з двома іншими: їй це на користь, кораблю — на шкоду. А тим часом усміхнений корпоративний рейдер має юридичні претензії на ковчег і дуже хоче його забрати — бажано ще до посадки.

Свої дії ти описуєш власними словами, а не обираєш із меню. Оповідач зважує кожен твій хід на тлі вже встановлених правил і персонажів цієї історії, а не вигадує новий світ щоходу. Саме тому поцуплений десерт і через два дні приглушує світло в камбузі. І ще: оповідач ніколи не вирішує, що ти відчуваєш. Ти можеш закохатися в одну наречену, у всіх трьох або в жодну. Вирішувати тобі.

Яскрава комедія з живим пульсом

Меридіан — собор, що заснув. Латунна фурнітура, обітниці, викарбувані над дверима, здичавілі садові кільця й реактор, що дихає, як спляча зоря. А зовні — розбиті місяці, ріки уламків і неон барахолки на станції збирачів брухту, де Хоші торгується як дідько, а Рен плаче біля ятки з брухтом.

Насамперед ця історія смішна. Гравітація просідає — і сніданок летить на трьох спадкоємиць; Ізольда складає «операційну доктрину» шлюбу, а вантажний дрон наполягає, що це він — твоє перше подружжя, «за старшинством». А потім одна щира фраза влучає в ціль — і настрій змінюється. Романтика тут тепла, грайлива, розгортається поволі й ніколи не стає відвертою. А в самій глибині — питання про тебе. Тобою завжди жертвували першим, у команді тебе тримали, лише поки від тебе була користь. Що буде, коли троє людей прив'язані до тебе і мусять вирішити, чи вони тебе справді хочуть?

Перш ніж почати

Це гаремна комедія чи справжня історія? І те, і те — навмисно. Черговість ночей, ревнощі й канцелярія MERIDIAN рухають комедію, а ставки не дають їй вихолонути: реактор, що залежить від почуттів, судова боротьба за ковчег і сорок тисяч людей, які сплять під палубами.

Чи обов'язково з кимось крутити роман? Ні. Союз, дружба, одна наречена чи всі три — кожен із цих шляхів повноцінний, і історія сприймає його як справжній вибір. Якщо стосунки лишаться платонічними, у MERIDIAN розіб'ється серце, але корабель летить і на вірності.

Скільки це триває? Близько сорока днів подорожі з кількома великими поворотами, а сесію завжди можна продовжити пізніше. Запустити реактор або вперше по-справжньому розсмішити Ізольду — це вже цілий вечір.

Якщо це твоя історія

Вона для поціновувачів романтичної комедії в жанрі космічної опери, гаремних комедій, де героїні мають власне життя й власні образи, та історій про шлюб за домовленістю чи за контрактом, де папери з'являються раніше за почуття. А ще — для всіх, хто любить історії про знайдену родину, де незнайомці стають командою, бо обирають одне одного. Хочеш більше кораблів і зірок — поруч є інші науково-фантастичні історії, а також романтичні. Але почни із замерзлої каплиці: золота нитка в зап'ястку, три наречені, що відстали від часу на три століття, і захоплений весільний реєстратор, який питає, де всі сьогодні ночуватимуть.